сизо
си́зо
Присл. до сизий 1).
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сизо — си́зо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- сизо — СИ́ЗО. Присл. до си́зий 1. Од вибухів – багряно, чорно, сизо навколо простір дибився в диму... (І. Гончаренко); // у знач. пред. Опріч нас, мисливців, набилось у хату, як то звичайно буває, чимало народу. Закурили, аж сизо стало в хаті (М. Словник української мови у 20 томах
- сизо — СИ́ЗО. Присл. до си́зий 1. Од вибухів — багряно, чорно, сизо навколо простір дибився в диму… (Гонч., Вибр., 1959, 369); // у знач. присудк. сл. Опріч нас, мисливців, набилось у хату, як то звичайно буває, чимало народу. Словник української мови в 11 томах