1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сизий

си́зий

-а, -е.

1》 Темно-сірий із синюватим полиском; сіро-голубий.

|| Який має синюватий відтінок (про шкіру обличчя та його частин).

2》 Уживається як складова частина ботанічних та зоологічних назв. Пирій сизий. Голуб сизий.

3》 у сполуч. з ім. орел, сокіл, голуб, голубка і т. ін., перен., нар.-поет. Уживається при ласкавому звертанні до кого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сизий — си́зий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сизий — Сіроголубий, темносірий, (відтінок) синюватий, ок. блакитнявий; (птах) сизокрилий, сизоперий; (- очі) сизоокий; сизенький, сизуватий. Словник синонімів Караванського
  3. сизий — див. сивий; сірий Словник синонімів Вусика
  4. сизий — [сизией] м. (на) -зому/-з'ім, мн. -з'і Орфоепічний словник української мови
  5. сизий — СИ́ЗИЙ, а, е. 1. Темно-сірий із синюватим полиском; сіро-голубий. Широка річка .. заблищала сизою барвою холодної криці... (М. Коцюбинський); Сизий димок виривається з чорного димаря (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  6. сизий — СИ́ВИЙ (з сірувато-білим, темно-сірим забарвленням; сірий з синюватим або блакитним відтінком), СИВ фольк.; СИ́ЗИЙ (темно-сірий з синюватим полиском), СИЗ фольк. Словник синонімів української мови
  7. сизий — Си́зий, -за, -зе Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сизий — СИ́ЗИЙ, а, е. 1. Темно-сірий із синюватим полиском; сіро-голубий. Широка річка.. заблищала сизою барвою холодної криці… (Коцюб., І, 1955, 142); Сизий димок виривається з чорного димаря (Мирний, III, 1954, 106)... Словник української мови в 11 томах
  9. сизий — Сиз, сизий, -а, -е Сизый. На тім яворі сиз сокіл сидить. Чуб. III. 441. Голуб сизий, голуб сизий, голубка сизійша. Чуб. V. 251. Сизі орли заклекотали. ЗОЮР. І. 42. ум. сизенький, сизесенький. Постій, постій, козаченьку, мій сизенький орле. Чуб. V. 86. Словник української мови Грінченка