Орфографічний словник української мови

сизочолий

сизочо́лий

прикметник

поет.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сизочолий — -а, -е, поет. Який має сизе чоло, сизу голову; із сизим чолом, головою (про птахів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сизочолий — СИЗОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Який має сизе чоло, сизу голову; із сизим чолом, головою (про птахів). Голубе мій, голубе, Птице сизочола, Полети, мій голубе, До милого в поле (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
  3. сизочолий — СИЗОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Який має сизе чоло, сизу голову; із сизим чолом, головою (про птахів). Голубе мій, голубе, Птице сизочола, Полети, мій голубе, До милого в поле (Мал., Звенигора, 1959, 299).  Словник української мови в 11 томах