сизочолий

СИЗОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Який має сизе чоло, сизу голову; із сизим чолом, головою (про птахів).

Голубе мій, голубе, Птице сизочола, Полети, мій голубе, До милого в поле (Мал., Звенигора, 1959, 299).

Значення в інших словниках

1. сизочолий — сизочо́лий прикметник поет.  Орфографічний словник української мови
2. сизочолий — -а, -е, поет. Який має сизе чоло, сизу голову; із сизим чолом, головою (про птахів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сизочолий — СИЗОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Який має сизе чоло, сизу голову; із сизим чолом, головою (про птахів). Голубе мій, голубе, Птице сизочола, Полети, мій голубе, До милого в поле (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах