Орфографічний словник української мови

сикнути

си́кнути

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сикнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до сикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сикнути — СИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до си́кати. Соломія провела рукою по його грудях і намацала мокру й липку сорочку. Остап сикнув од того дотику (М. Коцюбинський); – Сідай швидше, – сикнув перевощик [перевізник] (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. сикнути — СИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до си́кати. Соломія провела рукою по його грудях і намацала мокру й липку сорочку. Остап сикнув од того дотику (Коцюб., І, 1955, 357); — Сідай швидше, — сикнув перевощик [перевізник] (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах