Орфографічний словник української мови

сильветик

сильве́тик

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сильветик — СИЛЬВЕ́ТИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до сильве́т. Ще вершки скель біліли на сонці, а вже тіні од них малювали на морі фіолетові сильветики, шпичасті, як зубці башти (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  2. сильветик — СИЛЬВЕ́ТИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до сильве́т. Ще вершки скель біліли на сонці, а вже тіні од них малювали на морі фіолетові сильветики, шпичасті, як зубці башти (Коцюб., II, 1955, 295).  Словник української мови в 11 томах