Словник української мови в 11 томах

сильветик

СИЛЬВЕ́ТИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до сильве́т.

Ще вершки скель біліли на сонці, а вже тіні од них малювали на морі фіолетові сильветики, шпичасті, як зубці башти (Коцюб., II, 1955, 295).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сильветик — сильве́тик іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. сильветик — СИЛЬВЕ́ТИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до сильве́т. Ще вершки скель біліли на сонці, а вже тіні од них малювали на морі фіолетові сильветики, шпичасті, як зубці башти (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах