сильветик
СИЛЬВЕ́ТИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до сильве́т.
Ще вершки скель біліли на сонці, а вже тіні од них малювали на морі фіолетові сильветики, шпичасті, як зубці башти (Коцюб., II, 1955, 295).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сильветик — сильве́тик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- сильветик — СИЛЬВЕ́ТИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до сильве́т. Ще вершки скель біліли на сонці, а вже тіні од них малювали на морі фіолетові сильветики, шпичасті, як зубці башти (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах