1. Словник української мови в 11 томах

сильвет

СИЛЬВЕ́Т, у, ч., заст. Силует (у 1, 2 знач.).

Ген-ген на обрії сильвети диких коней, Намети і вози (Зеров, Вибр., 1966, 99);

Від надмірного напруження вона [туга] поволі втілювалася в тремтливий сильвет перед очима… (Кач., II, 1958, 391).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сильвет — сильве́т іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. сильвет — -у, ч., заст. Силует (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сильвет — СИЛЬВЕ́Т, у, ч., заст. Силует (у 1, 2 знач.). Ген-ген на обрії сильвети диких коней, Намети і вози (М. Зеров); Від надмірного напруження вона [туга] поволі втілювалася в тремтливий сильвет перед очима... (Я. Качура). Словник української мови у 20 томах