Орфографічний словник української мови

симфіз

симфі́з

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. симфіз — -у, ч. Зчленування, зрощення; сполучення двох кісток за допомогою шару хряща.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. симфіз — СИМФІ́З, у, ч., анат. Зчленування, зрощення; сполучення двох кісток за допомогою шару хряща.  Словник української мови у 20 томах
  3. симфіз — симфі́з (від грец. σύμφυσις – зрощеність, неперервність) зчленування, зрощення; сполучення двох кісток за допомогою шару хряща.  Словник іншомовних слів Мельничука