Словник української мови у 20 томах

симфіз

СИМФІ́З, у, ч., анат.

Зчленування, зрощення; сполучення двох кісток за допомогою шару хряща.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. симфіз — симфі́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. симфіз — -у, ч. Зчленування, зрощення; сполучення двох кісток за допомогою шару хряща.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. симфіз — симфі́з (від грец. σύμφυσις – зрощеність, неперервність) зчленування, зрощення; сполучення двох кісток за допомогою шару хряща.  Словник іншомовних слів Мельничука