симфіз
СИМФІ́З, у, ч., анат.
Зчленування, зрощення; сполучення двох кісток за допомогою шару хряща.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- симфіз — симфі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- симфіз — -у, ч. Зчленування, зрощення; сполучення двох кісток за допомогою шару хряща. Великий тлумачний словник сучасної мови
- симфіз — симфі́з (від грец. σύμφυσις – зрощеність, неперервність) зчленування, зрощення; сполучення двох кісток за допомогою шару хряща. Словник іншомовних слів Мельничука