Значення в інших словниках синтезуючий — СИНТЕЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до синтезува́ти. Вона [ідея] є всепроникаючим стрижнем твору, організуючою силою всіх компонентів, синтезуючим висновком його (Літ. газ., 25. Словник української мови в 11 томах