1. Орфографічний словник української мови

синтезуючий

синтезу́ючий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синтезуючий — СИНТЕЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до синтезува́ти. Вона [ідея] є всепроникаючим стрижнем твору, організуючою силою всіх компонентів, синтезуючим висновком його (Літ. газ., 25. Словник української мови в 11 томах