синтезуючий

СИНТЕЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до синтезува́ти.

Вона [ідея] є всепроникаючим стрижнем твору, організуючою силою всіх компонентів, синтезуючим висновком його (Літ. газ., 25.ХІ 1953, 2);

Калій сприяє підвищенню [посиленню] синтезуючої дії інвертази [ферменту, що розщеплює сахарозу] в картоплі та в інших рослинах (Допов. АН, 2, 1954, 87).