Орфографічний словник української мови

синцитій

синци́тій

іменник чоловічого роду

тип побудови тканини тварин і рослин

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. синцитій — -я, ч. Тип будови тканин у тварин, що має неповне розмежування клітин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. синцитій — синци́тій (від грец. σύν – разом і κύτος – клітина) одна з форм організації протоплазми у тканинах організмів. Під С. здебільшого розуміють сітчасту структуру – сукупність ядерно-протоплазматичних ділянок, з’єднаних перемичками протоплазми.  Словник іншомовних слів Мельничука