синцитій

синци́тій

-я, ч.

Тип будови тканин у тварин, що має неповне розмежування клітин.

Значення в інших словниках

1. синцитій — синци́тій іменник чоловічого роду тип побудови тканини тварин і рослин  Орфографічний словник української мови
2. синцитій — синци́тій (від грец. σύν – разом і κύτος – клітина) одна з форм організації протоплазми у тканинах організмів. Під С. здебільшого розуміють сітчасту структуру – сукупність ядерно-протоплазматичних ділянок, з’єднаних перемичками протоплазми.  Словник іншомовних слів Мельничука