Орфографічний словник української мови

синятко

синя́тко

іменник середнього роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. синятко — див. дитина  Словник синонімів Вусика
  2. синятко — -а, с. Пестл. до син 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синятко — СИНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до син 1. Пригорнула Олеся синятко до серця, облили її дрібнії сльози (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
  4. синятко — СИНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до син 1. Пригорнула Олеся синятко до серця, облили її дрібнії сльози (Вовчок, І, 1955, 27).  Словник української мови в 11 томах
  5. синятко — Синятко, -ка с. Сыночекъ. Пригорнула Олеся синятко до серця. МВ. І.  Словник української мови Грінченка