синятко

СИНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до син 1.

Пригорнула Олеся синятко до серця, облили її дрібнії сльози (Вовчок, І, 1955, 27).

Значення в інших словниках

1. синятко — синя́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. синятко — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. синятко — -а, с. Пестл. до син 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. синятко — СИНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до син 1. Пригорнула Олеся синятко до серця, облили її дрібнії сльози (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
5. синятко — Синятко, -ка с. Сыночекъ. Пригорнула Олеся синятко до серця. МВ. І.  Словник української мови Грінченка