Орфографічний словник української мови

ситара

сита́ра

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ситара — див. ситар II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ситара — СИТА́РА, и, ж. Народний струнний музичний інструмент типу лютні, поширений в Індії, Афганістані, Ірані та Узбекистані. Тихо відсунулись хмари, Зорям відкрилася путь. Люди дзвінку ситару Радо послухати йдуть (М. Шеремет).  Словник української мови у 20 томах
  3. ситара — СИТА́РА, и, ж. Народний струнний музичний інструмент типу лютні, поширений в Індії, Афганістані, Ірані та Узбекистані. Тихо відсунулись хмари, Зорям відкрилася путь. Люди дзвінку ситару Радо послухати йдуть (Шер., Інд. зошит, 1958, 31).  Словник української мови в 11 томах