Орфографічний словник української мови

скакалка

скака́лка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скакалка — -и, ж. Мотузок, шнурок з ручками на кінцях, через якого стрибають діти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скакалка — Стрибка  Словник чужослів Павло Штепа
  3. скакалка — СКАКА́ЛКА, и, ж. Мотузок, шнурок з ручками на кіпцях, через який стрибають діти. Вона краще за всіх бігає, вправніше від усіх стрибає на скакалці і в класи і краще за хлопців лазить по деревах (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. скакалка — СКАКА́ЛКА, и, ж. Мотузок, шнурок з ручками на кіпцях, через який стрибають діти. Вона краще за всіх бігає, вправніше від усіх стрибає на скакалці і в класи і краще за хлопців лазить по деревах (Ів.  Словник української мови в 11 томах