скапарити

скапа́рити

дієслово доконаного виду

зробити нашвидку, абияк; спартачити

розм.

Значення в інших словниках

1. скапарити — -рю, -риш, перех., розм. Док. до капарити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. скапарити — СКАПА́РИТИ, рю, риш, що, розм. Док. до капа́рити 1. Мати вибачливо подивилась на Марка, метнулась до кабиці, щоб скапарити сяку-таку вечерю (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. скапарити — ПАРТА́ЧИТИ зневажл. (робити щонебудь невміло або неохайно); ПАРТО́ЛИТИ зневажл., КАПА́РИТИ зневажл. (робити що-небудь нашвидку, неохайно); ЛЯ́ПАТИ зневажл., БА́ЗГРАТИ зневажл., МА́ЗАТИ зневажл., МАЗЮ́КАТИ зневажл. (перев. писати, малювати). — Док.  Словник синонімів української мови
4. скапарити — СКАПА́РИТИ, рю, риш, перех., розм. Док. до капа́рити 1. Мати вибачливо подивилась на Марка, метнулась до кабиці, щоб скапарити сяку-таку вечерю (Стельмах, Правда.., 1961, 33).  Словник української мови в 11 томах
5. скапарити — Скапарити, -рю, -риш гл. = скапарати. Желех.  Словник української мови Грінченка