1. Орфографічний словник української мови

скапарити

скапа́рити

дієслово доконаного виду

зробити нашвидку, абияк; спартачити

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скапарити — -рю, -риш, перех., розм. Док. до капарити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скапарити — СКАПА́РИТИ, рю, риш, що, розм. Док. до капа́рити 1. Мати вибачливо подивилась на Марка, метнулась до кабиці, щоб скапарити сяку-таку вечерю (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. скапарити — ПАРТА́ЧИТИ зневажл. (робити щонебудь невміло або неохайно); ПАРТО́ЛИТИ зневажл., КАПА́РИТИ зневажл. (робити що-небудь нашвидку, неохайно); ЛЯ́ПАТИ зневажл., БА́ЗГРАТИ зневажл., МА́ЗАТИ зневажл., МАЗЮ́КАТИ зневажл. (перев. писати, малювати). — Док. Словник синонімів української мови
  4. скапарити — СКАПА́РИТИ, рю, риш, перех., розм. Док. до капа́рити 1. Мати вибачливо подивилась на Марка, метнулась до кабиці, щоб скапарити сяку-таку вечерю (Стельмах, Правда.., 1961, 33). Словник української мови в 11 томах
  5. скапарити — Скапарити, -рю, -риш гл. = скапарати. Желех. Словник української мови Грінченка