скапарити

СКАПА́РИТИ, рю, риш, перех., розм. Док. до капа́рити 1.

Мати вибачливо подивилась на Марка, метнулась до кабиці, щоб скапарити сяку-таку вечерю (Стельмах, Правда.., 1961, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скапарити — -рю, -риш, перех., розм. Док. до капарити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скапарити — Скапарити, -рю, -риш гл. = скапарати. Желех. Словник української мови Грінченка
  3. скапарити — СКАПА́РИТИ, рю, риш, що, розм. Док. до капа́рити 1. Мати вибачливо подивилась на Марка, метнулась до кабиці, щоб скапарити сяку-таку вечерю (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. скапарити — скапа́рити дієслово доконаного виду зробити нашвидку, абияк; спартачити розм. Орфографічний словник української мови
  5. скапарити — ПАРТА́ЧИТИ зневажл. (робити щонебудь невміло або неохайно); ПАРТО́ЛИТИ зневажл., КАПА́РИТИ зневажл. (робити що-небудь нашвидку, неохайно); ЛЯ́ПАТИ зневажл., БА́ЗГРАТИ зневажл., МА́ЗАТИ зневажл., МАЗЮ́КАТИ зневажл. (перев. писати, малювати). — Док. Словник синонімів української мови