скап

СКАП, у, ч., діал. Вода, що стікає звідкись.

Коли з даху капле, він [мороз] обертає скапи в сталактити, бочку водовоза в мармурову скелю, людей у статуї (Коцюб., II, 1955, 433);

// Бурулька.

Хоч за ніч наростали скапи на скелях, ..— настала нова днина, пригріло сонце, зміцніли сили потоку — полетіли у безвість тонкі, льодяні плівки (Круш., Буденний хліб.., 1960, 375).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скап — СКАП, у, ч., діал. Вода, що стікає звідкись. Коли з даху капле, він [мороз] обертає скапи в сталактити, бочку водовоза в мармурову скелю, людей у статуї (М. Коцюбинський); // Бурулька. Хоч за ніч наростали скапи на скелях, .. Словник української мови у 20 томах
  2. скап — скап іменник чоловічого роду вода, що стікає діал. Орфографічний словник української мови
  3. скап — -у, ч., діал. Вода, що стікає звідкись. || Бурулька. Великий тлумачний словник сучасної мови