Значення в інших словниках
-
скарб —
скарб – майно Українське слово скарб (рос. сокровище) означає “коштовності; речі надзвичайно великої вартості”. “Усі скарби з своїх скарбниць оддав би (Саїд) за волю” (Іван Нечуй-Левицький), “Черевань доскочив собі незчисленного скарбу” (Панько Куліш).
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
скарб —
Коштовності, гроші, цінні речі, флк. срібло-злото, золото-срібло; ЖМ. майно; мн. СКАРБИ, (землі) багатства <�надр>, копалини; (культури) цінності.
Словник синонімів Караванського
-
скарб —
див. надбання
Словник синонімів Вусика
-
скарб —
-у, ч. 1》 Коштовності, гроші, цінні речі. || Коштовності, гроші і т. ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю. || перев. мн. 2》 перев. мн., чого, які. Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. Мовні скарби. 3》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скарб —
СКАРБ, у, ч. 1. Коштовності, гроші, цінні речі. Усі скарби з своїх скарбниць оддав би [Саіб] за волю (І. Нечуй-Левицький); Черевань доскочив собі незчисленного скарбу (П.
Словник української мови у 20 томах
-
скарб —
Комплекс цінних предметів, захований переважно в землі, зазвичай у глиняних посудинах; трапляються починаючи із доби неоліту, частіше в епосі бронзи; важливе археологічне джерело.
Універсальний словник-енциклопедія
-
скарб —
ні за я́кі ска́рби́ (в сві́ті). Нізащо; ні в якому разі. В часі тої розмови Євгеній ішов, похиливши лице і вдивляючися в тротуар. На лице дівчини, що йшла обік нього, не був би глянув ні за які скарби в світі (І. Франко).
Фразеологічний словник української мови
-
скарб —
КО́ШТИ (гроші, капітал, матеріальні цінності), СКАРБ розм.; НА́КЛАД (гроші, перев. призначені для видання книжок). — Мені дали землю за геройські подвиги, але це ще не значить, що я маю шалені кошти на будування замку і міста (З.
Словник синонімів української мови
-
скарб —
Скарб, -бу; ска́рби́, -бі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
скарб —
СКАРБ, у, ч. 1. Коштовності, гроші, цінні речі. Усі скарби з своїх скарбниць оддав би [Саіб] за волю (Н.-Лев., IV, 1956, 34); Черевань доскочив собі незчисленного скарбу (П. Куліш, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
скарб —
рос. клад знайдені заховані цінності, власник яких не може бути встановлений, тому С. належить державі, а особа, що його знайшла, отримує певну винагороду.
Eкономічна енциклопедія
-
скарб —
Скарб, -бу м. 1) Сокровище, кладь. Колись наші діди над сією річкою козакували, да в сій річці скарби поховали; як будете скарби находити, будем з вами пополам ділити. ЗОЮР. І. 55. 2) Богатства, финансы, средства. На церкви накладали...
Словник української мови Грінченка