Орфографічний словник української мови

скарбець

скарбе́ць

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скарбець — -бця, ч. Посудина (горщик, глечик, казанок і т. ін.), в якій закопували скарб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скарбець — СКАРБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Посудина (горщик, глечик, казанок і т. ін.), в якій закопували скарб. Умираючи, казав [Гриць] у пущі вирити під дубом два скарбці з грошима, один матері оддати, а на того його поховати гарно (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
  3. скарбець — СКАРБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Посудина (горщик, глечик, казанок і т. ін.), в якій закопували скарб. Умираючи, казав [Гриць] у пущі вирити під дубом два скарбці з грошима, один матері оддати, а на того його поховати гарно (Вовчок, І, 4955, 40).  Словник української мови в 11 томах
  4. скарбець — Скарбець, -бця м. Зарытая въ землю посуда (горшокъ, кувшинъ, котелокъ съ деньгами). Вміраючи казав у пущі викопати під дубом два скарбці з грошима. МВ. І. 65.  Словник української мови Грінченка