скарбець
СКАРБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Посудина (горщик, глечик, казанок і т. ін.), в якій закопували скарб.
Умираючи, казав [Гриць] у пущі вирити під дубом два скарбці з грошима, один матері оддати, а на того його поховати гарно (Вовчок, І, 4955, 40).
Словник української мови (СУМ-11)