скарбик

СКА́РБИК, а, ч. Зменш. до скарб 1.

— Наші скарбики розтануть,— обізвався Гарун-паша,— тоді ми будемо їсти з поливаних [полив’яних] полумисків та пити з олив’яних кубків (Н.-Лев., IV, 1956, 36).

Значення в інших словниках

1. скарбик — ска́рбик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. скарбик — -а, ч. Зменш. до скарб 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скарбик — СКА́РБИК, а, ч. Зменш. до скарб 1. – Наші скарбики розтануть, – обізвався Гарун-паша, – тоді ми будемо їсти з поливаних [полив'яних] полумисків та пити з олив'яних кубків (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах