скарбець
СКАРБЕ́ЦЬ, бця́, ч.
Посудина (горщик, глечик, казанок і т. ін.), в якій закопували скарб.
Умираючи, казав [Гриць] у пущі вирити під дубом два скарбці з грошима, один матері оддати, а на того його поховати гарно (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)