скарбець
СКАРБЕ́ЦЬ, бця́, ч.
Посудина (горщик, глечик, казанок і т. ін.), в якій закопували скарб.
Умираючи, казав [Гриць] у пущі вирити під дубом два скарбці з грошима, один матері оддати, а на того його поховати гарно (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скарбець — скарбе́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- скарбець — -бця, ч. Посудина (горщик, глечик, казанок і т. ін.), в якій закопували скарб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скарбець — СКАРБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Посудина (горщик, глечик, казанок і т. ін.), в якій закопували скарб. Умираючи, казав [Гриць] у пущі вирити під дубом два скарбці з грошима, один матері оддати, а на того його поховати гарно (Вовчок, І, 4955, 40). Словник української мови в 11 томах
- скарбець — Скарбець, -бця м. Зарытая въ землю посуда (горшокъ, кувшинъ, котелокъ съ деньгами). Вміраючи казав у пущі викопати під дубом два скарбці з грошима. МВ. І. 65. Словник української мови Грінченка