скарбик

СКА́РБИК, а, ч.

Зменш. до скарб 1.

– Наші скарбики розтануть, – обізвався Гарун-паша, – тоді ми будемо їсти з поливаних [полив'яних] полумисків та пити з олив'яних кубків (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скарбик — ска́рбик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. скарбик — -а, ч. Зменш. до скарб 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скарбик — СКА́РБИК, а, ч. Зменш. до скарб 1. — Наші скарбики розтануть,— обізвався Гарун-паша,— тоді ми будемо їсти з поливаних [полив’яних] полумисків та пити з олив’яних кубків (Н.-Лев., IV, 1956, 36). Словник української мови в 11 томах