скарбик
СКА́РБИК, а, ч.
Зменш. до скарб 1.
– Наші скарбики розтануть, – обізвався Гарун-паша, – тоді ми будемо їсти з поливаних [полив'яних] полумисків та пити з олив'яних кубків (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скарбик — ска́рбик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- скарбик — -а, ч. Зменш. до скарб 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- скарбик — СКА́РБИК, а, ч. Зменш. до скарб 1. — Наші скарбики розтануть,— обізвався Гарун-паша,— тоді ми будемо їсти з поливаних [полив’яних] полумисків та пити з олив’яних кубків (Н.-Лев., IV, 1956, 36). Словник української мови в 11 томах