скарб

СКАРБ, у, ч.

1. Коштовності, гроші, цінні речі.

Усі скарби з своїх скарбниць оддав би [Саіб] за волю (І. Нечуй-Левицький);

Черевань доскочив собі незчисленного скарбу (П. Куліш);

Їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі свої скарби великі – така вона скупа була, що ніколи зроду не розлучалася з тими скарбами своїми ні вдень, ні вночі (Марко Вовчок);

// Коштовності, гроші і т. ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю.

В оцім яру є озеро й ліс попід горою, А в лісі скарб (Т. Шевченко);

– Піди, сину, аж до моря, До гирла Дунаю, Та викопай мої скарби, Бо я помираю (С. Руданський);

Не раз в дитинстві тобі захоплювали дух перекази про скарби, закопані тут запорожцями (О. Гончар);

* У порівн. Ці два слова [одібрати землю] досі лежали на споді кожного серця, як захований скарб (М. Коцюбинський);

// перев. мн. Природні багатства надр, лісів, морів і т. ін.

– В тій нашій рідній подільській землі лежать величезні скарби і ждуть тілько [тільки] вмілої руки, котра б зуміла покористуватись ними (І. Франко);

Свої скарби розкрив Донбас (М. Рильський);

– Дивлюся я на оці лани, як буйно все росте у нас. Скарби які!.. (О. Копиленко);

Дуже важливою проблемою є освоєння невичерпних скарбів океану (з наук.-попул. літ.).

2. перев. мн., чого, які. Духовні та культурні цінності, які створила людина.

[Нартал:] Ти показав мені ще інші скарби, – світ філософії, науки, хисту, – і я, нещасний варвар, думав щиро, що я римлянином навіки став (Леся Українка);

Яке щастя! У мене на руках неоціненні скарби – “Кобзар” Тараса Григоровича Шевченка і твори Миколи Васильовича Гоголя (О. Ковінька);

Пісенний скарб нашого народу майже незліченний: повністю його важко зібрати навіть у найбільшому і найповнішому виданні! (Т. Масенко);

Мовні скарби.

3. перен. Хто-, що-небудь надзвичайної цінності, з винятковими достоїнствами, якостями і т. ін.

Робітник охочий, веселий, жартовливий [жартівливий] та співучий, у котрого “очі грають” і “жили ходять” при роботі, є великим скарбом (І. Франко);

– Тут у мене скарб. Не вірите? Насіння многолітньої пшениці везу (О. Донченко);

На лиці [Груні] було тільки й скарбу, що великі чорні очі (С. Чорнобривець);

// Людина або річ особливо потрібна, дорога для когось.

Ви [книжки] мені скарб найдорожчий, ви слава моя щонайбільша (М. Зеров);

Рушниця стара, облізла, але для Романа вона – безцінний скарб (О. Донченко);

// Багатство розуму, почуттів і т. ін.

Тридцять п'ять літ Ви [М. Лисенко] наділяли всіх багатством своєї душі і склали в серцях наших цілі скарби (М. Коцюбинський);

Ні, .. Немає в серці сили, Бо ми з душі скарби свої Потроху розгубили (В. Самійленко);

Дьяконов за юнацькою своєю безтурботністю і не підозрював, які скарби таїть у собі душа цього простого, завжди трохи замкнутого, роботящого батарейця (О. Гончар);

В свій дитинний вік відрадний Носив я в серці скарб чуття (М. Зеров);

// у сполуч. зі сл. мій, розм., рідко. Пестливе звертання до дорогої, любої людини.

[Неріса:] Дозволь мені вступити до театру .. [Антей:] Моя кохана! Скарбе мій! Не дам, не дам тебе юрбі тій безсоромній! (Леся Українка).

4. розм. Господарські речі; пожитки, майно.

Те, що предки потом збили, Скарб, худобу накопили – Все козак прогайнував (Л. Боровиковський);

Прикотив [Ференц] звідкись свій дитячий візок з різним скарбом: сувої полотна, фарби, папір... Іншого майна у Ференца не було (О. Гончар).

5. заст. Кошти.

Буду я з тебе великії скарби мати (Сл. Б. Грінченка);

Голова зараз почув, де раки зимують, і почав з писарем потроху обкрадати громадський скарб (І. Нечуй-Левицький);

// у знач. присл. ска́рбом. На чиї-небудь кошти.

Козацьким скарбом будували [церкви] (Сл. Б. Грінченка).

6. заст. Скарбниця (у 1 знач.).

– Як старшина з гетьманом розпорядила, так і зосталось. Давай посполитий до скарбу і подачку [податок] од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати (П. Куліш).

7. заст. Поміщицьке володіння, маєток на Правобережній Україні.

Тато з сином служили в скарбі і пасли оба воли (із журн.).

(1) Ха́тній (дома́шній) скарб – речі домашнього вжитку.

Настрічу нам попадаються хури, наладновані .. горшками, жінками, скринями і іншим домашнім скарбом (М. Коцюбинський);

Стріхи, покрівлі і дахи заставлені були різним хатнім скарбом (В. Нестайко).

◇ (2) Ні за я́кі ска́рби́ [в сві́ті] – нізащо; ні в якому разі.

В часі тої розмови Євгеній ішов, похиливши лице і вдивляючися в тротуар. На лице дівчини, що йшла обік нього, не був би глянув ні за які скарби в світі (І. Франко).