1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скарб

-у, ч.

1》 Коштовності, гроші, цінні речі.

|| Коштовності, гроші і т. ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю.

|| перев. мн.

2》 перев. мн., чого, які. Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. Мовні скарби.

3》 перен. Хто-, що-небудь надзвичайної цінності, з винятковими достоїнствами, якостями і т. ін.

|| Людина або річ особливо потрібна, дорога для когось.

|| Багатство розуму, почуттів і т. ін.

|| у сполуч. із сл. мій, розм., рідко. Пестливе звертання до дорогої, любої людини.

4》 розм. Господарські речі; пожитки, майно. Хатній скарб.

5》 заст. Кошти.

|| у знач. присл. скарбом. На чиї-небудь кошти.

6》 заст. Скарбниця (у 1 знач.).

7》 заст. Поміщицьке володіння, маєток на Правобережній Україні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скарб — скарб – майно Українське слово скарб (рос. сокровище) означає “коштовності; речі надзвичайно великої вартості”. “Усі скарби з своїх скарбниць оддав би (Саїд) за волю” (Іван Нечуй-Левицький), “Черевань доскочив собі незчисленного скарбу” (Панько Куліш). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. скарб — скарб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. скарб — Коштовності, гроші, цінні речі, флк. срібло-злото, золото-срібло; ЖМ. майно; мн. СКАРБИ, (землі) багатства <�надр>, копалини; (культури) цінності. Словник синонімів Караванського
  4. скарб — див. надбання Словник синонімів Вусика
  5. скарб — СКАРБ, у, ч. 1. Коштовності, гроші, цінні речі. Усі скарби з своїх скарбниць оддав би [Саіб] за волю (І. Нечуй-Левицький); Черевань доскочив собі незчисленного скарбу (П. Словник української мови у 20 томах
  6. скарб — Комплекс цінних предметів, захований переважно в землі, зазвичай у глиняних посудинах; трапляються починаючи із доби неоліту, частіше в епосі бронзи; важливе археологічне джерело. Універсальний словник-енциклопедія
  7. скарб — ні за я́кі ска́рби́ (в сві́ті). Нізащо; ні в якому разі. В часі тої розмови Євгеній ішов, похиливши лице і вдивляючися в тротуар. На лице дівчини, що йшла обік нього, не був би глянув ні за які скарби в світі (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
  8. скарб — КО́ШТИ (гроші, капітал, матеріальні цінності), СКАРБ розм.; НА́КЛАД (гроші, перев. призначені для видання книжок). — Мені дали землю за геройські подвиги, але це ще не значить, що я маю шалені кошти на будування замку і міста (З. Словник синонімів української мови
  9. скарб — Скарб, -бу; ска́рби́, -бі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. скарб — СКАРБ, у, ч. 1. Коштовності, гроші, цінні речі. Усі скарби з своїх скарбниць оддав би [Саіб] за волю (Н.-Лев., IV, 1956, 34); Черевань доскочив собі незчисленного скарбу (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  11. скарб — рос. клад знайдені заховані цінності, власник яких не може бути встановлений, тому С. належить державі, а особа, що його знайшла, отримує певну винагороду. Eкономічна енциклопедія
  12. скарб — Скарб, -бу м. 1) Сокровище, кладь. Колись наші діди над сією річкою козакували, да в сій річці скарби поховали; як будете скарби находити, будем з вами пополам ділити. ЗОЮР. І. 55. 2) Богатства, финансы, средства. На церкви накладали... Словник української мови Грінченка