скарбець

СКАРБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Посудина (горщик, глечик, казанок і т. ін.), в якій закопували скарб.

Умираючи, казав [Гриць] у пущі вирити під дубом два скарбці з грошима, один матері оддати, а на того його поховати гарно (Вовчок, І, 4955, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скарбець — скарбе́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. скарбець — СКАРБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Посудина (горщик, глечик, казанок і т. ін.), в якій закопували скарб. Умираючи, казав [Гриць] у пущі вирити під дубом два скарбці з грошима, один матері оддати, а на того його поховати гарно (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. скарбець — -бця, ч. Посудина (горщик, глечик, казанок і т. ін.), в якій закопували скарб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скарбець — Скарбець, -бця м. Зарытая въ землю посуда (горшокъ, кувшинъ, котелокъ съ деньгами). Вміраючи казав у пущі викопати під дубом два скарбці з грошима. МВ. І. 65. Словник української мови Грінченка