скаржитися —
НАРІКАТИ, ремствувати, ід. співати Лазаря; (на кого) жалітися, д. кривдитися, (офіційно) подавати скаргу, ПОЗИВАТИСЬ, оскаржувати кого, док. р. вдарити чолом.
Словник синонімів Караванського
скаржитися —
див. нарікати
Словник синонімів Вусика
скаржитися —
[скаржиетиес'а] -жус'а, -жиес':а, -жиец':а, -жац':а; нак. -арз'с'а, -аржтеис'а
Орфоепічний словник української мови
скаржитися —
-жуся, -жишся, недок., на кого – що і без додатка, із сполучним сл. 1》 Висловлювати невдоволення чим-небудь; нарікати на неприємності, біль, горе і т. ін.; ремствувати. Скаржитися на долю. Скаржитися на здоров'я. 2》 Подавати скаргу (у 2 знач.) куди-небудь на когось; оскаржувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скаржитися —
СКА́РЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок., на кого – що і без дод., із пред. 1. Висловлювати незадоволення чим-небудь; нарікати на неприємності, біль, горе і т. ін.; ремствувати. Молода дружина Кармелева ..
Словник української мови у 20 томах
скаржитися —
СКА́РЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін.), НАРІКА́ТИ, РЕ́МСТВУВАТИ, ЖАЛІ́ТИСЯ, БІ́ДКАТИСЯ, ПЛА́КАТИ підсил., СТОГНА́ТИ підсил., ПЛА́КАТИСЯ підсил. розм., СКИ́ГЛИТИ розм., СКІ́МЛИТИ розм.
Словник синонімів української мови
скаржитися —
СКА́РЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок., на кого— що і без додатка, із спол. сл. 1. Висловлювати незадоволення чим-небудь; нарікати на неприємності, біль, горе і т. ін.; ремствувати. Молода дружина Кармелева..
Словник української мови в 11 томах
скаржитися —
Скаржитися, -жуся, -жишся гл. Жаловаться, сѣтовать. МВ. (О. 1862. І. 78). Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. Ном. № 6899.
Словник української мови Грінченка