Орфографічний словник української мови

скачка

ска́чка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скачка — -и, ж. 1》 Швидкий рух, біг коня (коней); швидка їзда на коні (на конях). 2》 тільки мн. Змагання вершників; перегони.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скачка — СКА́ЧКА, и, ж. 1. Швидкий рух, біг коня (коней); швидка їзда на коні (на конях). Вже п'ять годин триває невпинна скачка (З. Тулуб). 2. тільки мн. Змагання вершників; перегони.  Словник української мови у 20 томах
  3. скачка — ПЕРЕГО́НИ мн. (спортивні змагання в швидкості їзди, плавання, бігу тощо), ГО́НКИ, СКА́ЧКИ, ВЕРХОГО́НИ рідше (вершників). Як обіцяє директор Валерій Іванович, влаштують тоді ще одні захоплюючі змагання — перегони на човнах (О.  Словник синонімів української мови
  4. скачка — СКА́ЧКА, и, ж. 1. Швидкий рух, біг коня (коней); швидка їзда на коні (на конях). Вже п’ять годин триває невпинна скачка (Тулуб, Людолови, II, 1957, 509). 2. тільки мн. Змагання вершників; перегони.  Словник української мови в 11 томах