скачка
СКА́ЧКА, и, ж.
1. Швидкий рух, біг коня (коней); швидка їзда на коні (на конях).
Вже п'ять годин триває невпинна скачка (З. Тулуб).
2. тільки мн. Змагання вершників; перегони.
– Люди полюбляють розваги – футбол, скачки, бокс, естафети і навіть закладку нової будови (М. Ю. Тарновський);
Життя для того [Ілька] – це низка тяжких, грубих, тупих обов'язків, для мене ж – азартна гра, прецікаві кінські скачки, нарешті, бокал старого вина (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)