сквапливо —
Присл. до сквапливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сквапливо —
СКВАПЛИ́ВО. Присл. до сквапли́вий. Капітан .. встав і почав сквапливо прощатися зі старим (І. Франко); Квіти зовсім розсипались під ногами, і Сашко сквапливо почав збирати їх (Яків Баш).
Словник української мови у 20 томах
сквапливо —
СКВАПЛИ́ВО. Присл. до сквапли́вий. Капітан.. встав і почав сквапливо прощатися зі старим (Фр., VI, 1951, 459); Квіти зовсім розсипались під ногами, і Сашко сквапливо почав збирати їх (Баш, Надія, 1960, 18).
Словник української мови в 11 томах
сквапливо —
Сквапливо нар. Торопливо, поспѣшно.
Словник української мови Грінченка