сквапливо

СКВАПЛИ́ВО. Присл. до сквапли́вий.

Капітан.. встав і почав сквапливо прощатися зі старим (Фр., VI, 1951, 459);

Квіти зовсім розсипались під ногами, і Сашко сквапливо почав збирати їх (Баш, Надія, 1960, 18).

Значення в інших словниках

1. сквапливо — сквапли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. сквапливо — Присл. до сквапливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сквапливо — СКВАПЛИ́ВО. Присл. до сквапли́вий. Капітан .. встав і почав сквапливо прощатися зі старим (І. Франко); Квіти зовсім розсипались під ногами, і Сашко сквапливо почав збирати їх (Яків Баш).  Словник української мови у 20 томах
4. сквапливо — Сквапливо нар. Торопливо, поспѣшно.  Словник української мови Грінченка