1. Словник української мови в 11 томах

сквапливо

СКВАПЛИ́ВО. Присл. до сквапли́вий.

Капітан.. встав і почав сквапливо прощатися зі старим (Фр., VI, 1951, 459);

Квіти зовсім розсипались під ногами, і Сашко сквапливо почав збирати їх (Баш, Надія, 1960, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сквапливо — сквапли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сквапливо — Присл. до сквапливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сквапливо — СКВАПЛИ́ВО. Присл. до сквапли́вий. Капітан .. встав і почав сквапливо прощатися зі старим (І. Франко); Квіти зовсім розсипались під ногами, і Сашко сквапливо почав збирати їх (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
  4. сквапливо — Сквапливо нар. Торопливо, поспѣшно. Словник української мови Грінченка