сквапливий
СКВАПЛИ́ВИЙ, а е.Те саме, що квапли́вий.
Суд сквапливий рідко буває справедливий (Номис, 1864, № 7379);
Розв’язував [Марусяк] сплутані ноги Марусі, виймав шмату з рота. Рухи були якісь сквапливі. Щось смикало його (Хотк., II, 1966, 250);
[Наталя:] Я не хочу [виходити заміж]… мене ніхто не може присилувати… [Золотницький:] Надто вимовна і до суперечності скваплива зробилася! (Гр., II, 1963, 548).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сквапливий — сквапли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- сквапливий — -а, -е. Те саме, що квапливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сквапливий — СКВАПЛИ́ВИЙ, а е. Те саме, що квапли́вий. Суд сквапливий рідко буває справедливий (Номис); Розв'язував [Марусяк] сплутані ноги Марусі, виймав шмату з рота. Рухи були якісь сквапливі. Щось смикало його (Г. Хоткевич); [Наталя:] Я не хочу [виходити заміж]... Словник української мови у 20 томах
- сквапливий — КВАПЛИ́ВИЙ (про людину — схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, СКВА́ПНИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, СПІ́ШНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- сквапливий — Сквапливий, -а, -е Торопливый, поспѣшный. Суд сквапливий рідко буває справедливий. Ном. № 7379. Словник української мови Грінченка