1. Словник української мови Грінченка

сквапливий

Сквапливий, -а, -е

Торопливый, поспѣшный. Суд сквапливий рідко буває справедливий. Ном. № 7379.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сквапливий — сквапли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сквапливий — -а, -е. Те саме, що квапливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сквапливий — СКВАПЛИ́ВИЙ, а е. Те саме, що квапли́вий. Суд сквапливий рідко буває справедливий (Номис); Розв'язував [Марусяк] сплутані ноги Марусі, виймав шмату з рота. Рухи були якісь сквапливі. Щось смикало його (Г. Хоткевич); [Наталя:] Я не хочу [виходити заміж]... Словник української мови у 20 томах
  4. сквапливий — КВАПЛИ́ВИЙ (про людину — схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, СКВА́ПНИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, СПІ́ШНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. сквапливий — СКВАПЛИ́ВИЙ, а е.Те саме, що квапли́вий. Суд сквапливий рідко буває справедливий (Номис, 1864, № 7379); Розв’язував [Марусяк] сплутані ноги Марусі, виймав шмату з рота. Рухи були якісь сквапливі. Щось смикало його (Хотк. Словник української мови в 11 томах