сквапливий
СКВАПЛИ́ВИЙ, а е.
Те саме, що квапли́вий.
Суд сквапливий рідко буває справедливий (Номис);
Розв'язував [Марусяк] сплутані ноги Марусі, виймав шмату з рота. Рухи були якісь сквапливі. Щось смикало його (Г. Хоткевич);
[Наталя:] Я не хочу [виходити заміж]... мене ніхто не може присилувати... [Золотницький:] Надто вимовна і до суперечності скваплива зробилася! (Б. Грінченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сквапливий — сквапли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- сквапливий — -а, -е. Те саме, що квапливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сквапливий — КВАПЛИ́ВИЙ (про людину — схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, СКВА́ПНИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, СПІ́ШНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- сквапливий — СКВАПЛИ́ВИЙ, а е.Те саме, що квапли́вий. Суд сквапливий рідко буває справедливий (Номис, 1864, № 7379); Розв’язував [Марусяк] сплутані ноги Марусі, виймав шмату з рота. Рухи були якісь сквапливі. Щось смикало його (Хотк. Словник української мови в 11 томах
- сквапливий — Сквапливий, -а, -е Торопливый, поспѣшный. Суд сквапливий рідко буває справедливий. Ном. № 7379. Словник української мови Грінченка