сквапливо

СКВАПЛИ́ВО.

Присл. до сквапли́вий.

Капітан .. встав і почав сквапливо прощатися зі старим (І. Франко);

Квіти зовсім розсипались під ногами, і Сашко сквапливо почав збирати їх (Яків Баш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сквапливо — Присл. до сквапливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сквапливо — сквапли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. сквапливо — СКВАПЛИ́ВО. Присл. до сквапли́вий. Капітан.. встав і почав сквапливо прощатися зі старим (Фр., VI, 1951, 459); Квіти зовсім розсипались під ногами, і Сашко сквапливо почав збирати їх (Баш, Надія, 1960, 18). Словник української мови в 11 томах
  4. сквапливо — Сквапливо нар. Торопливо, поспѣшно. Словник української мови Грінченка