Орфографічний словник української мови

скимління

скимлі́ння

іменник середнього роду

жалібне виття

розм., рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скимління — -я, с., розм., рідко. Дія за знач. скимліти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скимління — СКИМЛІ́ННЯ, я, с., розм., рідко. Дія за знач. скимлі́ти. Час від часу розлягається різкий крик, як скимління нічного птаха (В. Гжицький); Я відчув невимовно солодке, до болю солодке скимління в серці (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
  3. скимління — СКИМЛІ́ННЯ, я, с., розм., рідко. Дія за знач. скимлі́ти. Час від часу розлягається різкий крик, як скимління нічного птаха (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 200); Я відчув невимовно солодке, до болю солодке скимління в серці (Збан., Малин. дзвін, 1958, 275).  Словник української мови в 11 томах