скимління
СКИМЛІ́ННЯ, я, с., розм., рідко. Дія за знач. скимлі́ти.
Час від часу розлягається різкий крик, як скимління нічного птаха (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 200);
Я відчув невимовно солодке, до болю солодке скимління в серці (Збан., Малин. дзвін, 1958, 275).
Словник української мови (СУМ-11)