скимлячий

СКИ́МЛЯЧИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до скимлі́ти.

Журливо, однозвучно гули телефонні дроти, поглиблювали в серці й без того скимлячу нудьгу (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 338).

Значення в інших словниках

1. скимлячий — СКИ́МЛЯЧИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. до скимлі́ти. Журливо, однозвучно гули телефонні дроти, поглиблювали в серці й без того скимлячу нудьгу (В. Бабляк).  Словник української мови у 20 томах