Орфографічний словник української мови

скитувати

скитува́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скитувати — -ую, -уєш, недок., розм. Жити в скиті; вести життя скитника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скитувати — СКИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Жити в скиті; вести життя скитника. Хто ж у цім скиту скитуватиме? (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. скитувати — СКИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Жити в скиті; вести життя скитника. Хто ж у цім скиту скитуватиме? (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. скитувати — Скитува́ти, -ту́ю, -єш гл. Жить скитникомъ. Хто ж у цім скиту скитуватиме? К. Бай. 112.  Словник української мови Грінченка