скитувати

СКИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.

Жити в скиті; вести життя скитника.

Хто ж у цім скиту скитуватиме? (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. скитувати — скитува́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. скитувати — -ую, -уєш, недок., розм. Жити в скиті; вести життя скитника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скитувати — СКИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Жити в скиті; вести життя скитника. Хто ж у цім скиту скитуватиме? (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. скитувати — Скитува́ти, -ту́ю, -єш гл. Жить скитникомъ. Хто ж у цім скиту скитуватиме? К. Бай. 112.  Словник української мови Грінченка